Згідно чинного законодавства виплати, які необхідно розраховувати виходячи з розміру середньої заробітної плати, можна принципово розділити на здійснювані для цілей соціального страхування і такі, що виплачують у всіх інших випадках.

У ряді достатньо поширених випадків при проведенні розрахунків з працівниками як по заробітній платі, так і по інших виплатах виникає необхідність визначити їх середній заробіток. Проте при визначенні підстав для обчислення середньої заробітної плати слід відрізняти випадки, для яких її необхідно розраховувати.
Згідно чинного законодавства виплати, які необхідно розраховувати виходячи з розміру середньої заробітної плати, можна принципово розділити на здійснювані для цілей соціального страхування і такі, що виплачують у всіх інших випадках.

Обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат фізичним особам (окрім виплат по соціальному страхуванню)

Основним документом, що регламентує порядок обчислення середньої заробітної плати, є постанова КМУ от 08.02.95 р. № 100 (далі - Порядок № 100), що визначає підстави для її обчислення, періоди, за які такі нарахування проводяться, перелік виплат, що включаються і не включаються в розрахунок середньої заробітної плати, а також порядок розрахунку виплат у всіх випадках її збереження.

Підстави для обчислення середньої заробітної плати

Порядок № 100 для обчислення середньої заробітної плати застосовується в наступних випадках:

- при наданні відпусток (щорічних, додаткових, творчих та ін.);

- виплати компенсацій за невикористані відпустки;

- виконання працівниками державних і громадських обов'язків у робочий час;

- переведення працівників на іншу, більш легку нижчеоплачувану роботу за станом здоров'я;

- переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей, віком до трьох років, на іншу, більш легку роботу;

- надання жінкам додаткових перерв для годування дитини;

- виплати вихідної допомоги;

- службових відряджень;

- вимушеного прогулу;

- направлення працівників на обстеження до медичних закладів;

- звільнення працівників-донорів від роботи;

- залучення працівників до виконання військових обов'язків;

- тимчасового переведення працівника у разі виробничої потреби на іншу, нижчеоплачувану роботу;

- інших випадках, коли згідно чинного законодавства виплати проводяться виходячи з середньої заробітної плати.

Підстави для збереження середньої заробітної плати у зв'язку з викликом в суд, органи дізнання, слідства та ін.

У відповідності зі ст. 119 КЗпП, ст. 92 КПК і ст. 275 КУпАП за свідками, потерпілими, законними представниками потерпілих, понятими, а також експертами, фахівцями і перекладачами зберігається середня заробітна плата по місцю роботи за весь час, що затрачено ними у зв'язку з явкою за викликом до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких знаходяться справи про адміністративні правопорушення.

Документом, підтверджуючим знаходження працівника у вище перелічених органах, є повістка, видана в установленому порядку і що містить відмітки про час фактичного перебування особи в цих органах.

Окрім цього, вищезгаданим особам, якщо виконання їх процесуальних функцій пов'язано з перебуванням за межами населеного пункту постійного мешкання, також відшкодовуються (але не з коштів підприємства-роботодавця) - вартість проїзду до місця виклику і назад, витрати, пов'язані з наймом житла, добові. Порядок відшкодування таких витрат визначений інструкцією, затвердженою ухвалою КМУ від 01.07.96 р. № 710.

У відношенні ж участі осіб в цивільних справах ГПК не передбачає для учасників цивільного процесу (сторін: позивача і відповідача, їх представників; свідків; фахівців і ін.) збереження за ними середньої заробітної плати за місцем роботи. Так, згідно ст. 85 ГПК витрати, пов'язані з приїздом в інший населений пункт сторін і їх представників, а також наймом житла, сторони несуть самостійно. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, і її представнику іншою стороною сплачуються добові (у разі приїзду в інший населений пункт), а також компенсація за втрачений заробіток, обчислена пропорційно розміру середнього заробітку по його місцю роботи.

Витрати, пов'язані із залученням свідків, фахівців, перекладачів і проведенням судових експертиз, згідно ст. 86 ГПК несе сторона, що заявила клопотання про виклик таких осіб. Добові (у разі приїзду в інший населений пункт), а також компенсація втраченого заробітку свідкам і іншим вищезгаданим особам сплачуються стороною, не на користь якої ухвалено судове рішення.

Підстави для збереження середньої заробітної платні у зв'язку з викликом у військкомат

У відповідності зі ст. 119 КЗпП працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку на час виконання державних і громадських обов'язків, якщо ці обов'язки здійснюються в робочий час. Згідно ж ч. 2 цієї статті працівникам, що залучаються до виконання обов'язків, передбачених Законами України від 25.03.92 р. № 2232-XII "Про загальний війсковий обов' язок і військову службу" (далі - Закон про військову службу) і від 12.12.91 р. № 1975-XII "Про альтернативну (невійськову) службу" (далі - Закон про альтернативну службу), надаються гарантії і пільги, передбачені цими документами.

Так, згідно ст. 21 Закону про військову службу громадяни для виконання обов'язків, пов'язаних з взяттям на військовий облік, закликом або прийомом (вступом) на військову службу, а також особи, що направляються військкоматами на диспансерне або стаціонарне обстеження (лікування, медичний огляд), звільняються від роботи на якийсь час, необхідний для виконання вказаних обов'язків і перебування в закладі охорони здоров'я із збереженням за ними місця роботи, посади і середнього заробітку.

Згідно ст. 3 Закону про альтернативну службу за громадянином, що проходить альтернативну (невійськову) службу, зберігається попередня робота (посада), яку він виконував (займав) до напряму на службу, а у разі її відсутності - інша рівноцінна робота (посада).

Для явки на засідання комісії у військкоматі з питання направлення на альтернативну службу громадяни, згідно ч. 2 ст. 1 Закону про альтернативну службу, звільняються від роботи із збереженням середньомісячного заробітку.

Періоди, за які обчислюється середня заробітна плата

Дванадцять календарних місяців
Пункт 2 Порядку № 100 регламентує обчислення середньої заробітної плати виходячи з виплат за останні дванадцять календарних місяців роботи, передуючих місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористану відпустку, у випадках:
- оплати часу щорічної відпустки;
- оплати додаткової відпустки у зв'язку з навчанням;
- оплати творчої відпустки;
- оплати додаткової відпустки працівникам, що мають дітей;
- для виплати компенсації за невикористані відпустки.

Працівнику, що пропрацював на підприємстві менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. Якщо відпустку (наприклад, учбовий) необхідно надати, не дивлячись на те, що не відпрацьований жоден повний місяць, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу п. 4 Порядку № 100, тобто виходячи з тарифної ставки або посадового окладу.

Час, протягом якого працівники згідно чинного законодавства або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

Приклади розрахунку середньої заробітної плати у разі роботи в режимі неповного робочого тижня, перебування у відпустці без збереження заробітної плати або з частковим її збереженням роз'яснені в листі Мінпраці від 21.07.97 р. № 04-3022.

Два календарні місяці

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, передуючі події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, що пропрацювали на підприємстві менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу п. 4 Порядку № 100.

Працівникам плаваючого складу судів флоту рибної промисловості і працівникам, зайнятим на підприємствах з сезонним характером виробництва, з урахуванням значного коливання протягом року заробітної плати, в інших випадках (окрім розрахунку відпускних) збереження середньої заробітної плати вона може обчислюватися виходячи з виплат за дванадцять календарних місяців.

Час, протягом якого працівники, згідно чинного законодавства або з інших поважних причин, не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

Для працівників з відрядною оплатою праці у разі відсутності оперативних даних для розрахунку заробітку за останній місяць розрахункового періоду він може замінюватися іншим місяцем, безпосередньо передуючим розрахунковому періоду.

Перелік виплат, які включаються або не включаються в розрахунок середньої заробітної плати

Виплати, що включаються в розрахунок

У відповідності до п. 3 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження в розрахунок включаються наступні виплати:

- основна заробітна плата, доплати і надбавки. У вказаній нормі Порядку № 100 перераховано ряд виплат, які відносяться до доплат і надбавок, проте при їх визначенні доцільніше скористатися нормами Інструкції зі статистики зарабітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 г. № 5;

- премії. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно розрахункової відомості на заробітну плату. Премії, що виплачують за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці включаються в розрахунок в частині, відповідній кількості місяців в розрахунковому періоді. Якщо число робочих днів в розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді;

- одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років включається в середній заробіток шляхом надбавки до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік.

Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати в тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум утриманих обов'язкових платежів, стягнутих аліментів і ін., за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, осуджених по вироку суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Особливості визначення виплат для розрахунку відпускних

Слід звернути увагу, що, окрім вказаних вище виплат, при обчисленні середньої заробітної плати для оплати щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки у фактичний заробіток включаються наступні виплати:

- за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки);

- за виконання державних і громадських обов'язків, перебування в службовому відрядженні та ін.;

- допомога з тимчасової непрацездатності.

Виплати, що не включаються в розрахунок

У відповідності до п. 4 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно чинного законодавства не враховуються:

- виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов'язки працівника (за винятком доплат за поєднання професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових об'ємів робіт і виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, виплачуваних працівникам, які виконують обов'язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);

- одноразові виплати - компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога (див. також лист Мінпраці від 13.12.2005 р. № 694/13/84-05), допомога працівникам, що виходять на пенсію, вихідна допомога та ін.;

- компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);

- премії за винаходи і раціоналізаторські пропозиції, за сприяння їх упровадженню, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об'єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності);

- грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;

- пенсії, державна допомога, соціальні і компенсаційні виплати (окрім допомоги з тимчасової непрацездатності для розрахунку відпускних);

- літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором;

- вартість безкоштовно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування;

- дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку;

- виплати, пов'язані з ювілейними датами, днем народження, за багаторічну і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо;

- вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива і сума коштів на їх відшкодування;

- заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством);

- суми відшкодування шкоди, заподіяної працівнику каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

- доходи (дивіденди, відсотки), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;

- компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати.

У тих випадках, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати і коли працівник не мав заробітку, не з своєї вини, розрахунки проводяться виходячи зі встановлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. Такими випадками, наприклад, можуть бути надання учбової відпустки в період знаходження у відпустці по догляду за дитиною.

Особливості визначення виплат для розрахунку середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження (окрім відпускних)

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, окрім вище перелічених виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток, а саме виконання державних і громадських обов'язків, за час щорічної і додаткової відпусток, відрядження та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Порядок розрахунку середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження

Відповідно до п. 5 Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати проводиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно п. 10 Порядку № 100 у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії і інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат проводиться з урахуванням їх фінансових можливостей.

Виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді в порядку, встановленому в п. 7 і 8 Порядку № 100, визначається середньоденний (годинний) заробіток. У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулося в періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).

У разі зміни тарифної ставки (посадового окладу) працівнику у зв'язку з присвоєнням вищого розряду, переведенням на іншу вищеоплачувану роботу (посаду) тощо таке коригування середньої заробітної плати не проводиться.

Приклади розрахунку середньої заробітної плати у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів розглянуті в листах Мінпраці і Мінфіну від 21.05.2001 р. № 03-3/2286-018-2, 041-5/11-3198, від 10.02.2000 р. № 01-3/277-018-2, 16-102-10/11-1301 і від 21.09.99 р. № 18-3263.

Порядок розрахунку відпускних або компенсації за невикористані відпустки

Згідно п. 7 Порядку № 100 нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, що мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях, проводиться шляхом розподілу сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки дванадцять місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року або меншого відпрацьованого періоду.

З розрахункового періоду виключаються святкові і неробочі дні, встановлені чинним законодавством. Перелік святкових і неробочих днів встановлений ст. 73 КЗпП і до них відносяться:

- 1 січня - Новий рік;
- 7 січня - Різдво Христове;
- 8 березня - Міжнародний жіночий день;
- 1 і 2 травня - День міжнародної солідарності трудящих;
- 9 травня - День Перемоги;
- 28 червня - День Конституції України;
- 24 серпня - День незалежності України;
- один день (неділя) – Пасха (Великдень);
- один день (неділя) - Трійця.

Всього десять днів (Різдво Христове одночасно є і святковим і неробочим днем). У відповідності з п. 7 Порядку № 100 святкові і неробочі дні, що доводяться на період відпустки, в розрахунок його тривалості не включаються і не оплачуються.

Якщо протягом розрахункового періоду працівники згідно чинного законодавства або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково - цей період також виключається з розрахункового періоду (див. лист Мінпраці от 21.07.99 р. № 04-3022).

Отриманий результат (сумарний заробіток за розрахунковий період, ділений на календарні дні такого періоду) множиться на число календарних днів відпустки.

У випадках виплати компенсації за невикористані відпустки за декілька років (як правило, надається у разі звільнення) середня заробітна плата розраховується в порядку аналогічному розрахунку сумі відпускних, при цьому незалежно від кількості років, за які надається компенсація, в розрахунку беруть участь виплати, отримані працівником протягом дванадцяти місяців, передуючих місяцю звільнення.

Порядок розрахунку середньої заробітної плати в інших випадках її збереження (окрім відпускних)

Згідно п. 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюється з середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводиться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів, які повинні бути сплачені по середньому заробітку.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається розподілом заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Слід звернути увагу, що виходячи з того, що в суму розрахункової двомісячної заробітної плати у відповідності з п. 4 Порядку № 100 не включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час виконання державних і громадських обов'язків; щорічної і додаткової відпусток; відрядження) і допомога з тимчасової непрацездатності, то і періоди (кількість невідпрацьованих днів), за які здійснюються вказані виплати, також виключаються з розрахункової суми.

Обчислення середньої заробітної плати для цілей соціального страхування

Основним документом, що регламентує порядок обчислення середньої заробітної плати для цілей загальнообов'язкового соціального страхування, є Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266 (далі - Порядок № 1266), розроблений у відповідності до ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", ст. 53 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (далі - Закон № 2240) і ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Порядок № 1266 визначає правила обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат у разі настання страхового випадку по:

- соціальному страхуванню на випадок безробіття;
- соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю та витратами, зумовленими народженням та похованням ;
- соціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ,
а також оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок засобів підприємства, установи, організації або фізичної особи, у якої працюють наймані працівники.
Порядок поширюється на підприємства, установи і організації незалежно від організаційно-правових форм і форм власності, на фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, а також на осіб, які беруть участь у страхуванні на добровільних засадах.

Розрахунковий період, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід)

У відповідності з п. 3 - 6 Порядку № 1266 розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід) для розрахунку страхових виплат і оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, є період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала і сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески. Це положення стосується і фізичних осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність.

Розрахунковим періодом для застрахованих осіб згідно п. 4 Порядку № 1266 (включаючи осіб, що працюють неповний робочий день (робочий тиждень)) є:
- останні шість календарних місяців (з 1 до 1-го числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок. Для випадків страхування по безробіттю - це повинні бути шість місяців, що передують місяцю розірвання трудового договору або зняття з реєстрації як суб'єкта підприємництва. Місяці розрахункового періоду, в яких застрахована особа фактично не працювала (з 1 по 1-е число) з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю і пологам, відпустка по догляду за дитиною) виключаються з розрахунку (див. також приклад в Додатку 1 до Порядку № 1266);

- для осіб, робота яких пов'язана із сезонним характером виробництва, останні дванадцять календарних місяців (з 1 по 1-е число), що передують місяцю, в якому наступив страховий випадок. Для випадків страхування по безробіттю - це повинні бути дванадцять місяців, що передують місяцю розірвання трудового договору;

- якщо застрахована особа працювала і сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески менше шести календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці, за які сплачено страхові внески, при цьому в розрахунковий період включаються повні календарні місяці роботи, коли застрахована особа знаходилася в трудових відносинах з роботодавцем перед настанням страхового випадку. Наприклад, працівник прийнятий на роботу 15 червня, страховий випадок відбувся в листопаді того ж року. За розрахунковий період приймаються місяці роботи - з 1 липня до 31 жовтня (див. додатково п. 2 листа Мінпраці від 15.11.2001 р. № 20-442);

- якщо застрахована особа працювала і сплачувала страхові внески або за нього сплачувалися страхові внески менше календарного місяця, середня заробітна плата обчислюється за час, фактично відпрацьований перед настанням страхового випадку. Наприклад, працівник прийнятий на роботу 15 квітня, страховий випадок настав 5 травня. Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є період з 15 квітня до 4 травня включно (див. приклад в Додатку 1 до Порядку № 1266, а також п. 2 листа Мінпраці від 15.11.2001 р. № 20-442).

Особливість обчислення середньої заробітної плати для отримання страхових виплат, наступних одна за одною, полягає в тому, що друга виплата розраховується виходячи з середнього заробітку періоду, за який розраховувалася попередня виплата. Можна навести як приклад випадок, коли застрахована особа наступного дня після закінчення хвороби з отриманням посібника з тимчасової непрацездатності йде у відпустку у зв'язку з вагітністю та пологам з отриманням відповідної допомоги.

У разі відновлення на роботі працівника, який був звільнений без законної підстави (незаконно переведений на іншу роботу), з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу (різниці в заробітній платі за час виконання нижче оплачуваної роботи) середня заробітна плата у відповідності з п. 9 Порядку № 1266 обчислюється виходячи з сум, які припадають на місяці розрахункового періоду. Додатково в листі Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.11.2005 р. № 04-29-2058 уточнено порядок розрахунку для випадків, коли працівник був звільнений і прийнятий на те ж саме підприємство в одному місяці. Так, роз'яснено, що якщо працівник був звільнений в якому-небудь місяці, і на його розрахункові виплати нараховано страхові внески, а потім він в цьому ж місяці знов прийнятий на підприємство і на його заробіток також нараховані внески, то в розрахунку середньої заробітної плати для нарахування страхових виплат слід враховувати дохід тієї частини місяця, якій відповідає останній запис в трудовій книжці такого працівника, тобто тільки дохід, отриманий з моменту повторного прийому на роботу.

Виплати, з яких обчислюється середня заробітна плата (дохід)

Відповідно до п.п. 7 - 10 Порядку № 1266 середня заробітна плата застрахованої особи для цілей соціального страхування обчислюється виходячи з нарахованої застрахованій особі заробітної плати по видах виплат, які визначаються відповідно до нормативно-правових актів, прийнятих згідно Закону України від 24.03.95 р. № 108/95-ВР "Про оплату праці". Для включення вказаних виплат в розрахункову базу необхідне одночасне дотримання наступних умов:

- виплати повинні оподатковуватися з доходів фізичних осіб. При цьому не враховуються передбачені законодавством пільги по сплаті вказаного податку або суми, на які цей дохід зменшується;

- виплати повинні включатися до фонду оплати праці і з них, відповідно, повинні сплачуватися страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Також слід звернути увагу на додаткові умови:

- в середню заробітну плату включається заробітна плата в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці, з якої сплачуються страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування (п. 9 Порядку № 1266). Порядок визначення вказаної величини встановлений постановою КМУ від 07.03.2001 р. № 225 "Про максимальну величину фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничну суму заробітної плати (доходу), з яких відповідно до законів України справляються страхові внески до соціальних фондів". Згідно ст. 90 Закону України від 20.12.2005 р. № 3235-IV "Про Державний бюджет України на 2006 рік" максимальна величина складає 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. При цьому ст. 65 вказаного закону встановлено, що з 1 січня 2006 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 483 грн., з 1 квітня - 496 грн., з 1 жовтня - 505 грн. Всі виплати за відпрацьований час враховуються в тому місяці, в якому вони були нараховані в межах максимальної величини (з 1 січня 2006 р. - 4 830,0 грн.);

- якщо застрахована особа частину місяця в розрахунковому періоді з поважної причини не працювала (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологам, відпустка по догляду за дитиною), то при обчисленні середньої заробітної плати разові заохочувальні і компенсаційні виплати, а також виплати, не передбачені нормативними актами, враховуються пропорційно фактично відпрацьованому часу (приклад розрахунку наведений в Додатку 1 до Порядку № 1266);

- всі виплати за відпрацьований час враховуються в тому місяці, в якому вони були нараховані, у тому числі винагорода за підсумками роботи за рік (див. листи Мінпраці від 03.12.2001 р. № 20-477 та від 10.10.2005 р. № 20-1031). Якщо працівнику виплатили премію або матеріальну допомогу в місяці, коли він не працював, то ці виплати враховуються в місяці їх нарахування в тій сумі, з якої сплачено страхові внески (див. п. 4 листа Мінпраці від 15.11.2001 р. № 20-442 і від 03.12.2001 р. № 20-477);

- якщо перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку, або якщо страховий випадок настав в перший день роботи, середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат і оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів працедавця визначається виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівнику на момент настання страхового випадку (п. 10 Порядку № 1266).

Виплати, що включаються в розрахунок

До виплат, які враховуються при розрахунку середньої заробітної плати, відносяться:

- основна і додаткова заробітна плата;

- заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі. В листі виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 16.09.2005 р. № 04-29-1506 уточнено, що в базу для розрахунку включаються премії, що мають систематичний характер, і суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати;
- матеріальна допомога як виплата, що є базою для нарахування внесків;
- суми наданих працівникам за рахунок засобів роботодавця трудових і соціальних благ, які включаються до фонду оплати праці, оподатковуються з доходів фізичних осіб і з яких, відповідно, сплачуються страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (див. п. 4 листа Мінпраці від 15.11.2001 р. № 20-442).

Виплати, що не включаються в розрахунок

До виплат, які не враховуються при розрахунку середньої заробітної плати, відносяться:

- виплати за час, коли працівник не працював, але йому зберігався середній заробіток відповідно до чинного законодавства (розраховуються відповідно до Порядку № 100), наприклад, оплата простою; вимушеного прогулу; виплати працівникам, направленим на обстеження до медичних установ або здачі крові. Слід звернути увагу на те, що збереження середнього заробітку згідно вищезгаданому документу (п. 1) передбачено і у ряді випадків, коли працівник продовжує працювати. Це, перш за все, торкається службових відряджень, а також, наприклад, переведення працівників на іншу, більш легку нижче оплачувану роботу за станом здоров'я, або переведення вагітних жінок і жінок, що мають дітей, віком до трьох років, на іншу, більш легку роботу. В цих випадках виключення їх заробітку з розрахункової величини, як мінімум, не логічно. Роз'яснення того, як поступати в даному випадку при розрахунку середньої заробітної плати, висловлено в листах Мінпраці від 07.12.2001 р. № 20-502 і від 03.12.2001 р. № 20-477, згідно яким заробітна плата, що виплачена за період роботи при вказаних обставинах, не виключається з розрахункової величини;

- відпускні як виплати, отримані за період, коли працівник не виконує покладених на нього трудових обов'язків (не дивлячись на те, що вони є базою для стягування внесків) (лист Мінпраці від 08.07.2002 р. № 20-443);

- допомога з соціального страхування, у тому числі з тимчасової непрацездатності;

- матеріальна допомога як виплата, що не є базою для нарахування внесків.

Обчислення середньої заробітної плати при неповному робочому дні (робочому тижні)

Пунктом 10 Порядку № 1266 передбачено, що якщо на підприємстві, в установі і організації встановлений неповний робочий день (робочий тиждень), середня заробітна плата обчислюється виходячи з частини місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівнику на момент настання страхового випадку і відповідно його графіку роботи. Приклад такого розрахунку наводиться в Додатку 1 до Порядку № 1266.

Обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку страхових виплат і оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця

У відповідності з п.п. 13 - 16 Порядку № 1266 у випадках, не зв'язаних із застосуванням сумарного обліку робочого часу, для розрахунку страхових виплат і оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця застосовується середньоденна заробітна плата (дохід), яка обчислюється шляхом розподілу нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподатковуваного доходу), з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих або календарних днів.

Обчислення середньої заробітної плати за відпрацьовані робочі дні

Відпрацьовані робочі дні для розрахунку середньої заробітної плати застосовуються:

- по соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням;

- по соціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що викликало втрату працездатності (окрім розрахунку страхових виплат добровільно застрахованим особам);

- для оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів працедавця.

Слід звернути увагу на те, що по аналогії з виключенням з розрахункової бази виплат (відпускних, лікарняних і т. д.), здійснюваних застрахованим особам за невідпрацьований час, з періоду (як правило, шестимісячного), за який розраховується допомога з соціального страхування, виключаються і дні, коли працівник фактично не працював, але одержував згадані доходи. До таких випадків, що найбільш часто зустрічається на практиці, відносяться, перш за все, відпустки і періоди тимчасової непрацездатності.

Якщо врахувати, що такі періоди, як правило, не тривають з першого по останнє число місяця, їх виключення з розрахункового періоду має ряд особливостей.

Так, у випадках, коли працівник частину місяця працював, а частину знаходився у відпустці (або виконував державні і громадські обов'язки) і при цьому страхові внески були обмежені максимальною величиною, в розрахунку середньої заробітної плати за відпрацьований робочий час, на думку Мінпраці, вираженій в листі від 03.12.2001 р. № 20-477 і в п. 4 листа від 15.11.2001 р. № 20-442, враховується заробітна плата, відповідна величині заробітної плати, за яку сплачені страхові внески в пропорційних розмірах між двома видами виплат (див. приклад в Додатку 1 до Порядку № 1266).

Аналогічна думка висловлена і в листі Мінпраці від 07.12.2001 р. № 20-503. В ньому, крім вищенаведеного варіанту розрахунку середньої заробітної плати, також запропонований і альтернативний варіант, суть якого полягає у визначенні питомої ваги заробітної плати, з якою сплачувалися внески в загальному об'ємі отриманого доходу.

Обчислення середньої заробітної плати за календарні дні

У відповідності з п. 14 Порядку № 1266 календарні дні (без урахування святкових і неробочих днів, встановлених законодавством) для розрахункового періоду застосовуються:

- по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття;

- для осіб, робочий час яких у зв'язку з особливостями умов праці не піддається точному обліку;

- для осіб, які робочий час розподіляють на свій розсуд (робота вдома, страховий агент і т. п.);

- для добровільно застрахованих осіб по всіх видах загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Приклад обчислення середньої заробітної плати за календарні дні наведений в Додатку 1 до Порядку № 1266.

Обчислення середньої заробітної плати при сумарному обліку робочого часу

Згідно п. 15 Порядку № 1266 якщо робочий час застрахованої особи підсумовується або його облік ведеться в годинах, то для розрахунку допомога з тимчасової непрацездатності, по вагітності і пологам і перших п'яти днів тимчасової непрацездатності застосовується середньогодинна заробітна плата, що обчислюється шляхом розподілу нарахованої за розрахунковий період заробітної плати на кількість відпрацьованих застрахованою особою годин за вказаний період (п. 16 Порядку № 1266). Додатково в п. 5 листа Мінпраці від 15.11.2001 р. № 20-442 роз'яснено, що у відповідності зі ст. 61 КЗпП застосування сумарного обліку робочого часу допускається за узгодженням з профспілковим комітетом підприємства для тієї категорії працівників, які працюють на безперервно діючих підприємствах або в їх підрозділах. У випадку якщо на підприємстві тільки окремі підрозділи працюють по графіках сумарного робочого часу, розрахунки страхових виплат на підставі середньогодинної заробітної плати здійснюються тільки для тих працівників, які працюють по сумарному обліку робочого часу.

Приклад розрахунку допомоги з тимчасової непрацездатності працівникам служби охорони, для яких не може бути дотримана встановлена, зокрема ст. 50 КЗпП, норма тривалості робочого часу (8 годин на день або 40 годин на тиждень) розглянутий в листі Мінпраці від 15.12.2003 р. № 20-579. Як відзначає вказаний орган, для розрахунку оплати лікарняного в цьому випадку застосовується середньогодинна заробітна плата, яка обчислюється шляхом розподілу нарахованої за розрахунковий період заробітної плати на кількість відпрацьованих годин працівником у вказаний період.

Обчислення середньої заробітної плати залежно від тривалості страхового стажу

На підставі п. 20 Порядку № 1266 сума страхових виплат застрахованій особі і оплати за перші п'ять днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів працедавця розраховується шляхом множення суми денної (годинної) виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної (середньогодинної) заробітної плати (доходу) залежно від страхового стажу , якщо наявність його передбачена законодавством (перш за все для допомоги з тимчасової непрацездатності), на кількість днів (годин), що підлягають оплаті.

У відповідності зі ст. 7 Закону № 2240 страховий стаж - це період (сума періодів), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням, і сплачує або за нього сплачуються страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасовій втрати працездатності. В страховий стаж зараховуються періоди тимчасової втрати працездатності, перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю і пологами і час перебування застрахованої особи у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також періоди отримання виплат по окремих видах загальнообов'язкового державного соціального страхування, окрім пенсій всіх видів.

В страховий стаж зараховується загальний трудовий стаж, напрацьований фізичними особами до вступу в силу вищезгаданого закону (тобто до 28 лютого 2001 року), в порядку і на умовах, передбачених законодавством, яке діяло раніше (у тому числі до нього відносяться Правила обчислення загального трудового стажу для призначення працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності, затверджені постановою КМУ від 19.10.98 р. № 1658).

Приклад обчислення заробітної плати залежно від тривалості страхового стажу наведений в Додатку 1 до Порядку № 1266. Проте, на нашу думку, цей приклад не дуже наочний, оскільки по його умові прийнято, що стаж роботи застрахованої особи складає 10 років. Відомо, що за наявності страхового стажу понад 8 років страхові виплати здійснюються в повному об'ємі, тобто у розмірі 100 %. Крім того, в ньому умовно прийнята максимальна величина для нарахування страхових внесків і обчислення середньої заробітної плати на рівні 2005 року, а саме рівна 4100,0 грн.

Обчислення середньої заробітної плати застрахованим особам, що працюють за сумісництвом

У відповідності з п. 21 Порядку № 1266 якщо застрахована особа працює за сумісництвом, то страхові виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, а також допомога у зв'язку з вагітністю і пологами, за рахунок коштів працедавця здійснюються на підставі копії листка непрацездатності, виданого в установленому порядку, засвідченим підписом керівника та печаткою за основним місцем роботи та довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи.

В такому випадку сумарна заробітна плата, з якої розраховуються страхові виплати, по місяцях розрахункового періоду за основним місцем роботи і за сумісництвом не може перевищувати розмір максимальної величини заробітної плати, оподатковуваного доходу, з яких сплачуються страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Приклад розрахунку допомоги з тимчасової непрацездатності наведений в Додатку 1 до Порядку № 1266. З урахуванням того, що в даному прикладі використано законодавство, що діяло в 2005 році, нижче запропонований приклад, що враховує величину максимальної заробітної плати, яку слід використовувати в 2006 році.

Обчислення середньої заробітної плати при нещасних випадках і професійних захворюваннях

В п. 12 Порядку № 1266 приведений порядок обчислення середньої заробітної плати для допомог, що пов'язані з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, і передбачені особливості розрахунку середнього заробітку, якщо:

- на дату встановлення МСЕК ступеня втрати застрахованим особам професійної працездатності пройшло більше року;

- на момент призначення страхових виплат відсутні дані про середній заробіток працівників, зайнятих в економіці України за минулий рік;

- дані про заробіток потерпілого на момент його обігу за виплатою страховки не збережені;

- пошкодження здоров'я відбулося під час виробничої практики;

- відбулося повторне пошкодження здоров'я;

- потрібно обчислити суму одноразової допомоги сім'ї в результаті смерті застрахованої особи.

Приклад обчислення середньої заробітної плати для здійснення страхових виплат, здійснюваних в результаті нещасного випадку або професійного захворювання, наведений в Додатку 1 до Порядку № 1266.

У вказаній нормі Порядку № 1266 передбачено, що якщо на дату звернення за допомогою потерпіла особа вже не працює на виробництві, з яким пов'язана втрата працездатності, то середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат може обчислюватися у відповідності з Положенням про обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, затвердженим постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 14.09.2004 р. № 66, в якому приведена методика і ряд прикладів розрахунку допомоги з тимчасової втрати працездатності, а також довідкові таблиці середньомісячної заробітної плати штатного працівника в цілому по Україні починаючи з 1940 року. При здійсненні розрахунків можна також скористатися листом Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 02.11.2005 р. № 1717-08-1.

Порядок видачі довідки про середню заробітну плату (дохід)

Згідно ст. 49 КЗпП власник або уповноважений їм орган, тобто роботодавець, зобов'язаний видати працівнику за його вимогою довідку про його роботу на підприємстві з вказівкою спеціальності, кваліфікації, посади, терміну роботи і розміру заробітної плати. Вимога про обов'язок видачі вказаного документа також містить і ст. 31 Закону України від 24.03.95 р. № 108/95-ВР "Про оплату праці".

Форма такої довідки не є уніфікованою і залежить від того, до якого органу і з якою метою працівник повинен пред'явити довідку про розмір свого заробітку (для призначення допомоги у зв'язку з безробіттям, пенсії, отримання субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання товарів в кредит, отримання іншого споживацького кредиту та ін.), оскільки законодавством визначені різні періоди, за які в розрахунках виплат враховується заробіток працівника для нарахування тих або інших виплат і допомог.

Так, для нарахування виплат по соціальному страхуванню форма такої довідки встановлена Порядком № 1266. У відповідності з п.п. 22 - 26 цього документу довідка про середню заробітну плату видається роботодавцем за вимогою застрахованої особи або робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на підставі платіжних відомостей та інших документів про нараховану заробітну плату.

Органи виконавчих дирекцій фондів соціального страхування мають право перевіряти обгрунтованість видачі довідок про середню заробітну плату, достовірність вказаних в них відомостей шляхом звірки бази даних персоніфікованого обліку застрахованих осіб Пенсійного фонду з базою даних ДПАУ.

Органи праці і соціального захисту населення, органи виконавчих дирекцій фондів соціального страхування протягом двох робочих днів повідомляють роботодавцям, які видали довідки, про виявлені розбіжності формою, приведеної у вищезгаданому документі. Роботодавці в п'ятиденний термін з дня отримання повідомлення уточнюють дані персоніфікованого обліку і дані, приведені в довідках про середню заробітну плату, і подають корегуючі документи органам Пенсійного фонду.

У разі потреби у встановлених законодавством випадках Пенсійний фонд, органи виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, органи праці і соціального захисту населення мають право на підприємствах перевіряти достовірність відомостей про середню заробітну плату.

Можливо, Вам буде потрiбно(цiкаво):

Визначення розміру шкоди

Творча відпустка

Форми та системи оплати праці

Фонд оплати праці

Відповідальність по розрахунках із заробітної плати